дівчина

дівчина
[д’і/ўчиена і д'іўчи/на]
-ние, д. і м. -н'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "дівчина" в других словарях:

  • дівчина — и, ж. Молода неодружена особа жіночої статі. || Кохана, наречена. •• Ді/вчина на вида/нні юнка, яку вже можна видавати заміж …   Український тлумачний словник

  • півдівчина — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • ржа́вчина — ы, ж. 1. Красно бурый налет на поверхности железа, образующийся вследствие окисления его под действием воздуха и влаги. Был виден старый барский дом с жалюзи на окнах и с высокою крышей, рыжею от ржавчины. Чехов, Моя жизнь. Корвет оброс красной… …   Малый академический словарь

  • корівчина — и, ж., розм. Невелика чи поганенька корова …   Український тлумачний словник

  • ялівчина — и, ж., розм. Невелика або поганенька ялівка …   Український тлумачний словник

  • півчина — шматина [VI] …   Толковый украинский словарь

  • дівчина — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • корівчина — іменник жіночого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • ялівчина — іменник жіночого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • ржавчина — ы; ж. см. тж. ржавчинка, ржавчинный 1) Красно бурый налёт на поверхности железа, образующийся вследствие окисления его под действием воздуха и влаги. Ржа/вчина пошла по поверхности. Техника изъедена ржавчиной. Ружейный ствол покрылся ржавчиной …   Словарь многих выражений


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»